Палітурка

«Палітурку» номіновано на аудіопремію «Слушно» — щорічну премію найкращих подкастів країни. Нам потрібна ваша підтримка:: будь ласка, перейдіть за посиланням і віддайте свій голос за цей подкаст у категоріях «Подкаст у жанрі інтервʼю» і «Подкаст про читання і літературу». Дякуємо! *** «[Радченко] — ветеран громадянської війни. Це людина, яка тримала в руках зброю, яка вбивала і яка вижила в громадянську війну. І ми би зараз це трактували як ПТСР. Тоді не було такого терміну. […] Але в чому і полягає геній Підмогильного, що навіть не маючи таких визначень, як ми зараз маємо, він зловив типаж у цього Степана Радченка. Амбітна людина, […] яка готова підлаштовуватися і яка зробить для виживання все. […] Тому він готовий заплющувати очі на страждання інших». Обговорюємо роман Валеріана Підмогильного (1901–1937) «Місто». Вадим Карп’як, журналіст та ведучий «Радіо Культура», розмірковує над тим, як Київ впливає на головного героя Степана Радченка. Чи насправді місто перетворює людину, чи, можливо, лише дає їй можливість проявити свої приховані сторони? Яке значення має Київ у романі та як він представлений у творі як українське місто? І до чого тут, прости Господи, Шрек, Карлсон, і «Зоряні війни»? *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Підтримайте подкаст своїм голосом0:24 – Інтро1:51 – Що треба знати про Підмогильного?4:45 – Трошки про місто і ціни на нерухомість6:08 – Шрек? Що?6:56 – Ще трошки про місто і класовий розділ8:41 – Дуже трошки про «Місто» і альтернативний погляд на місто11:21 – Альтернативна скорочена версія12:40 – Хто кого: місто — Радченка, чи навпаки?15:11 – Розбираємося з урбаністичністю роману19:13 – Хто там ще є окрім міста і Радченка?22:27 – У Радченка ПТСР?27:12 – Герої не для того, аби вони подобалися28:28 – То в чому прикол?

У цьому епізоді говоримо про психологічну малу прозу Григіра Тютюнника (1931–1980), а саме — оповідання «Оддавали Катрю». Український письменник і військовослужбовець Олександр Михед розказує, чому він настільки захоплений письмом Тютюнника, що прочитав «Оддавали Катрю» вісім разів. Що є таким особливим у стилі письма токаря з Полтавської області, який відкрив для себе українську мову на 30 році життя? Як Тютюннику вдається створити психологічний трилер на 15 сторінок? І чим головна героїня повісті схожа на Брітні Спірз? Читайте книгу Олександра та Павла Михедів «Живі. Зрозуміти українську літературу». Читайте розмову із Олександром Михедом про письмо в час, коли мова не дієва. Слухайте розмову Олександра Михеда на Книжковому клубі The Ukrainians про «Три зозулі з поклоном». *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Інтро2:17 – Чим крутий Тютюнник?4:13 – 5 хвилин неймовірних фактів про Тютюнника8:39 – Навіщо читати Тютюнника сьогодні?12:45 – Про що «Оддавали Катрю»?14:39 – Про що насправді «Оддавали Катрю»?15:30 – Розбираємо геній Тютюнника на прикладі20:46 – Чи жаль нам героїню?23:02 – Про ставлення Тютюнника до Донбасу24:18 – Німий крик Катрі26:41 – Недругорядні другорядні персонажі29:19 – Про поламану любов36:00 – То в чому прикол ?

«Слухай, ну ти подивись все, що робить [телевізор], і от тобі, будь ласка, я дуже прошу, кайдашева сім'я. Тобто всі ці жахливі передачі, про де люди конфліктують, це все про те, що ми». У цьому епізоді «Палітурки» говоримо із Анастасією Євдокимовою про «Кайдашеву сімʼю» — повість Івана Нечуя-Левицького (1838–1918) про дуже дисфункційну родину. Захар відмовляється асоціювати себе із Кайдашами, а Настя розказує, чому нам необхідно прийняти те, що цей твір — не про всіх із нас. *** Цей проєкт став можливим завдяки співпрацю Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – [Не] відмовляємося читати твір1:06 – Вітаємося2:10 – Дізнаємося головне про колосальне всеобіймаюче око України4:58 – То що це значить?6:52 – Які відчуття викликає «Кайдашева сімʼя»?9:48 – До уроку 2 хвилини: що треба знати про твір?11:38 – Бліц по проблематиці твору13:18 – Бліц по проблемах персонажів19:16 – Кайдаші — це ми всі?28:35 – То в чому ж прикол?

«Я відчуваю цю його втому. І серйозно, якби у мене було якесь поле, я би поїхала. Та ба більше, я б не приїхала звідти би.» У цьому епізоді подкасту поговоримо про Михайла Коцюбинського (1864–1913) та його новелу «Інтермецо». Віра Курико, репортерка та авторка кількох документальних книг, а також ведуча подкасту «Бегонії в агонії», розказує чому цей твір — про нас усіх, і підказує, як можна піти проти Коцюбинського собі на користь. Подкаст Віри Курико можна послухати ось тут. *** Цей проєкт став можливим завдяки співпрацю Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Інтро2:24 – Згадуємо базу про Коцюбинського (і Чернігів)5:22 – Говоримо про зраду (і Чернігів)6:57 – Говоримо про Чернігів8:33 – Пригадуємо асоціації з Коцюбинським10:35 – Швиденько переказуємо Intermezzo11:32 – Просимо МОН пояснити12:38 – Усвідомлюємо значення стильового новаторства15:02 – Дивимося на пташку з грудки землі18:55 – Intermezzo — автобіографічна новела?24:01 – Від чого Коцюбинський взагалі відпочивав? (Від Чернігова)25:35 – Ускладнюємо образи і символізуємо метафори27:23 – Розбираємося у значенні трьох собак32:01 – То в чому прикол?